Погляд науковця

РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

    Нова школа потребує нових підходів до освіти і виховання дітей, які утверджуються на засадах демократизації та гуманізації, пробудження національної культури. Сучасні форми роботи будуються на  інноваційних ідеях, які відображають вітчизняний та зарубіжний досвід. Втім, творча  спадщина  В.О.Сухомлинського  залишається дорогоцінним скарбом для кожного учителя чи вихователя, адже у своїх працях видатний педагог не оминув практично жодної педагогічної проблеми.  У книзі «Серце віддаю дітям» педагог-учений дає філософське осмислення процесу виховання і навчання дітей. Він вчить, що дитині потрібно давати змогу щодня відкривати для себе щось нове, відчувати радість сприйняття. Розвиток розуму, за його переконанням, необхідний дитині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Тому необхідно різними засобами розвивати інтелект, а знання як інструмент розумового виховання мають шліфуватися в продуктивній праці, дослідницькій роботі, самостійному вивченні життєвих явищ, у спробах літературної творчості [3, 83-91].

В.О.Сухомлинський стверджував, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили дитини, її здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку, творчих сил розуму від обсягу знань»  [3, 97]. Він приділяв великого значення вивченню  математичних  наук та розвитку математичного мислення. У книзі «Сто порад учителеві» В.О.Сухомлинський  зазначає: «Математичне  мислення  необхідне  для  успішного  вивчення  усіх  предметів; математичні  здібності – це  яскравий  прояв  якостей розуму, які  відіграють велику роль у пізнавальній  і творчій  трудовій діяльності. Завдання  школи – піклуватися  про  розвиток математичних здібностей  усіх  учнів» [5, 487]. Сьогодні науковці серед найважливіших компонентів математичних здібностей виділяють: специфічна спроможність до узагальнення математичного матеріалу, спроможність до просторових уявлень, математичну пам’ять на схеми розмірковувань та доказів, на методи вирішення завдань та принципи, підходи до них. В.Крутецький дає таке визначення математичним здібностям: «Під здібностями до вивчення математики ми розуміємо індивідуально-психологічні особливості (передусім особливості розумової діяльності), що відповідають вимогам навчальної математичної роботи і що зумовлюють інший рівень умов успішного творчого оволодіння математикою як навчальним предметом, зокрема, щодо швидкого, легкого і глибокого оволодіння знаннями, вміннями і навички у сфері математики» [2].

В.О.Сухомлинський наголошував, що виняткового значення слід надавати дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи, діти знаходять істину або ж бачать, що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, експериментування [5, 497].

Василь Олександрович радив розвивати математичні здібності дітей через гру. Оригінально подане завдання – це захоплююча гра. Вона не перевантажить дітей і виробить необхідні навички. Саме в дошкільному періоді починають формуватися спостережливість, уміння міркувати, робити висновки [4, 72]. Крім того, видатний педагог вважав, що потрібно розвивати у дітей логічне мислення, пам'ять, творчу уяву, вміння використовувати під час навчання предмети і явища навколишньої діяльності, наділяючи їх казковими рисами. Казку можливо застосовувати як засіб ознайомлення дошкільників із логіко-математичними поняттями. Василь Сухомлинський, порівнюючи її із грою, називав казку яскравим виявлення найсильніших інтелектуальних та емоційних якостей людини [4, 36]. У казках письменник говорить про складні і абстрактні поняття просто, доступно, зрозуміло.

 Під час практичної роботи за змістом казок з метою розвитку математичних здібностей можливо використати нетрадиційні методи навчання математики, як-от: проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом. Використання нетрадиційних математичних завдань навчає дітей встановлювати взаємозв'язки,  взаємозалежності; усвідомлювати, що число, форма і величина не залежать від кольору, місцезнаходження і матеріалу предмета; складати та розв'язувати задачі.

 Розумова робота дошкільників над казкою відбувається в чотири етапи:

1)     сприймання казки;

2)    фантазування, коли дитина має змогу «оживити» матеріал, наповнити його додатковою інформацією, «увійти» в нього;

3)     запам’ятовування (під час запам’ятовування дитина логічно мислить);

4)    мислення (логічним мисленням дошкільника є створення проблемної ситуації, а відтак її розв’язання).

 Для результативного розвитку математичних здібностей старших дошкільників та успішного формування їхніх логіко-математичних вмінь можна дібрати твори Василя Сухомлинського, які потім використовувати під час ознайомлення дітей з такими математичними поняттями, як-от: час, величина, цифра, число і рахунок («Мишкові купили велосипед», «Права й ліва рука», «Як Оленка хотіла весну наблизити», «Велике й мале» тощо) [1].

 Використання казки з метою розвитку логічного мислення та математичних уявлень дошкільників зробить цікавим заняття з математики та сприятиме формуванню пізнавального інтересу дітей.

Пробудити інтерес учнів до вивчення математики допоможуть завдання практичного характеру, особливо ті, які діти зможуть виконати не у класній кімнаті, а  на свіжому повітрі, адже за словами В.О.Сухомлинського, «середовищем, фоном для переживання і сприйняття світоглядних істин є краса природи» [4, 18]. Розвиток мислення дітей найкраще відбувається під час сприймання ними навколишньої дійсності, осмислення сприйнятого, власних дослідів. На думку педагога, дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів. Спостерігаючи явища і картини природи, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких сповнюється реальним змістом причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача. Всі ці умови В.О.Сухомлинський створював на уроках мислення в природі. Уроки мислення – це не відхід від уроків, не втеча від книг, підручників. Навпаки, уроки серед природи у «Школі радості» збагачували, поглиблювали знання учнів, розширювали їхній кругозір, розвивали логічне і образне мислення, творчі і математичні здібності.

Отже, у своїй педагогічній діяльності В.О.Сухомлинський чільне місце відводив розвитку природних здібностей кожного вихованця, і зокрема розвитку математичних здібностей. Педагогічно доцільними засобами у цьому контексті, на думку видатного педагога, є гра, казка, спілкування дитини з природою, власна дослідницька діяльність, розв’язування задач на кмітливість та задач підвищеної математичної складності.  

Література:

1.  Консультації для вихователів: Логіко-математичний розвиток старших дошкільників засобами казки. - [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://bilosnizhkasumy.jimdo.com/методична-скринька/консультації-для-вихователів/

2. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников / В.А. Крутецкий. –  М.: Педагогика, 1968.– 422 с.

3.   Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу / В.О. Сухомлинський // Вибр. тв. у 5 т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т. 1. – С. 403–637.
4.    Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори : В 5 т. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 9-279.

         5.    Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори : В 5 т. – К. : Рад. школа, 1976. – Т. 2. – С. 417–654. 

ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР І ЗАВДАНЬ НА РОЗВИТОКЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ГУРТКА

Вивчення основ математики в ДНЗ сприяє всебічному розвитку дошкільників, адже у дітей розвивається, в першу чергу, образне і логічне  мислення, математичні здібності, спостережливість, пам'ять, увага, уява, уміння думати, конструювати, оперувати спеціальною математичною термінологією тощо.

Засвоювати математичні знання та інтелектуально розвиватись діти дошкільного віку можуть не лише на заняттях з логіко-математичного розвитку, але і в процесі відвідування математичного гуртка, який є складовою частиною освітнього процесу дошкільного навчального закладу і передбачає розвиток у дітей інтересу до вивчення математики через використання цікавих завдань та ігор.Видатний український математикМ.Остроградський зазначав:«Зацікавити розум дитини – ось що є одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити дитині смак, ми сказали б, навіть пристрасть до навчання» [1, 132]. Саме на зацікавлення дошкільників складною і водночас цікавою наукою націлена гурткова робота.

Гурткова робота сприяє розвитку у дітей лаконічності мови,логічного мислення, умілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної термінології, умінню робити зрозумілі висновки й узагальнення, обґрунтовувати свої думки та ін. На заняттях гуртка дошкільники можуть реалізувати свої побажання щодо змісту матеріалу, форми організації своєї роботи, що і привертає увагу дітей до відвідування цих занять [7].

Мета та основні завдання гурткової роботи з математики з дітьми старшого дошкільного вікунами визначені так:

1)Формувати у дошкільників предметну математичну, пізнавальну та практичну компетентності: вчити дітей застосовувати елементарні логіко-математичні уявлення у природному та предметному довкіллі; встановлювати зв’язки між об’єктами та явищами природи; розширювати елементарні поняття про живу та неживу природу, пори року, роль людини у природі; формувати у дітей уявлення про число, про відношення між суміжними числами в межах 10, здійснювати підготовку до обчислювальних дій, складання та розв’язування простих задач з опорою на життєві ситуації; сприяти засвоєнню знань про розмір та форму предметів, співвідношення предметів за формою, кольором, розміром, функцією, про визначення рівності та нерівності груп предметів; вправляти у  перелічуванні, співвідношенні  й порівнянні кількостей предметів, вичлененні меншої  кількості із більшої, утворення більшої кількості із меншої та навпаки; надавати елементарні знання про плоскі та об’ємні геометричні фігури, навчати проведенню ліній у різних напрямках, заданої довжини.

2)Формувати загальнонавчальні вміння, соціальну та комунікативну компетентність:розвиток дрібних м’язів рук;розвиток послідовного зв’язного мовлення, діалогічного мовлення; формувати культуру спілкування; вчити взаємодії у колективі; вчити складати план дій на виконання навчальної задачі; ділити інформацію на головну та другорядну; здійснювати самоконтроль та самооцінку діяльності; розвивати рефлексивні вміння.                    

3)Виховувати інтерес до логіко-математичної діяльності, прагнення до пізнання, самостійності; розвивати стійку увагу, довільну пам’ять, спостережливість, уміння узагальнювати, формувати творче, логічне мислення.

У процесі проведення занять математичного гуртка особлива увага відводиться розвитку логічного мислення дошкільників.Повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, а й узагальнених знань про загальні та істотні ознаки предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах.

Починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві. Дитина повинна використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.Логічні прийоми розумових дій – порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, серіація, систематизація, абстрагування – в літературі також називають логічними прийомами мислення [2; 5].

У процесі проведення занять математичного гуртка доцільно проводити такі  дидактичні ігри та завдання на розвиток логічного мислення:

Гра «Знайди відмінність»

Мета: навчити дитину зіставляти предмети між собою, знаходити у них відмінне, подібне; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати спостережливість.

Обладнання: картинки.

Хід гри

Дитині пропонується розглянути дві на перший погляд схожі картинки, відзначити в них всі відмінні елементи малюнка. 

Питання до дитини:

- Хто намальований на картинці?

- З якої казки (мультфільму) цей герой?

- Хто намальований на іншій картинці?

- Вони різні чи однакові?

- Чим вони відрізняються?

- Порахуй скільки відмінностей.

- На якій картинці відмінностей більше? На скільки більше, на скільки менше?

- Якого кольору відмінності?(Якого кольору олівець несе дракончик?)

- Яка картинка тобі найбільше сподобалась?

- Яка картинка цікавіша?[4].

Гра «Моя оселя»

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина класифікувати предмети (посуд, меблі, одяг, взуття); розвивати логічне мислення, зосередженість; виховувати бережливе ставлення до своєї оселі.

Обладнання: предметні картинки.

Хід гри

Вихователь пропонує уявити, що діти «отримали нову квартиру». Для того щоб «облаштувати оселю», вони «придбали багато речей». Тепер їх слід розібрати по місцях. Необхідно взяти одну картинку, назвати річ, зображену на ній, сказати: до якої групи належить, для чого вона потрібна і куди поставити. Наприклад: «Ліжко — це меблі, які слід поставити в спальну кімнату, на ньому відпочивають тощо» [3].

Гра «Назви одним словом»

Мета:перевірити дитину на здатність до узагальнення; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховувати самостійність, спостережливість, увагу.

Хід гри

Вихователь називає групи слів, об'єднаних за спільною ознакою, а потім просить дитину назвати їх одним словом.

Приклади завдань:

«Будинок, сарай, хатина, хмарочос» (будівля).

«Брат, сестра, бабуся, тітка, тато» (родичі).

«Олівець, зошит, папір, ручка, альбом для малювання» (канцтовари).

«Потяг, велосипед, літак, автомобіль, корабель» (транспорт).

«Ігор, Сергій, Іван, Кирило» (чоловічі імена).

«Вишня, полуниця, смородина, агрус, кавун» (ягоди).

«Стіл, ліжко, шафа, стілець, крісло» (меблі).

день Святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Масляна – …(свята);

грудень, січень, лютий – …(зимові місяці),

герб, прапор, гімн – …(державні символи України);

фольклор, гончарство, лозоплетіння – …(народна творчість) [3].

Гра «Розмісти транспорт»

Мета: визначити рівень умінь дітей здійснювати серіацію предметів (різні види наземного транспорту), обґрунтовувати спосіб дій, висловлювати свої міркування з приводу практичного використання; розвивати логічне мислення; виховувати культуру спілкування.

Обладнання: набір іграшок із зображенням наземного міського транспорту (легковий автомобіль, мікроавтобус, автобус, тролейбус, потяг).

Хід гри

Запропонувати дітям уважно розглянути іграшковий транспорт, назвати його й відповісти на запитання: «Як можна назвати ці предмети одним словом? Чим вони подібні, відмінні? Яку роль відіграє транспорт у житті людей?».

Запропонувати дітям упорядкувати транспорт за величиною (від найменшого до найбільшого). Коли зробили вибір і здійснили серіацію, запропонувати пояснити свої дії:«Чому сааме така послідовність транспорту? Скільки всього транспортних засобів? Від чого більший (менший) попередній і наступний транспортний засіб? Назвіть найбільший, найменший транспортний засіб. Який транспортний засіб може перевезти найбільше (найменше) пасажирів?».

Слід звернути увагу на вміння дітей правильно й послідовно висловлювати свої міркування, використовуючи при цьому частки: «так», «бо», «якщо... то» та ін.[6].

Отже, існує багато різних ігор, вправ та завдань на розвиток логічного мислення дошкільників. Потрібно продовжувати формувати логічне мислення на заняттях з математичного гуртка, адже математика - це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини, формування її пізнавальних і творчих здібностей. Від ефективності математичного розвитку дитини в дошкільному віці залежить успішність навчання математиці в початковій школі.

Література:

1.  Белкин А.С. Основы возрастной педагогики : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / А.С.Белкин. – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 192 с.

2.     Виготський  Л.С. Педагогічна психологія  / Л.С. Виготський. – М., 1991. – 260 с.

3. Виховуємо та навчаємо дошкільників: дидактичні ігри // Режим доступу :https://doshkilnyk.in.ua/category/categorized/hrajuchys-zrostajemo/dydaktychni-ihry-hrajuchys-zrostajemo/

4.    Іванова О.А. Дидактична гра для дошкільників 5-6 років «Знайди відмінності» / О.А. Іванова // Режим доступу: http://ped-kopilka.com.ua/blogs/elena-ivanova/didakticheskaja-igra-dlja-doshkolnikov-naidi-otlichija.html

5.     Крутецкий В.А. Психология математических спосібностей школьников / В.А. Крутецкий. –  М. : Педагогика, 1968.– 422 с.

6.     Логіко-математичний розвиток // Режим доступу :http://www.studfiles.ru/preview/5601766/page:4/

7. Орієнтовне положення про гурткову роботу в дошкільному навчальному закладі // Режим доступу :http://www.svyatoshinruo.kiev.ua/2013-10-10-14-41-03/3932-2015-09-01-13-07-06